|
|
Страничка психологаВправа «Квітка». Мета. Розвиток рівня згуртованості у групі між дітьми, корекція негативних емоцій. Матеріали: паперові квіти; іграшкові лопатки, лійки.
Вибірка: дошкільники
Час: 10-20 хвилин.
Хід заняття.
Хлопчики виводять дівчаток до стільців та починається вправа у вигляді психодрама (Морено). Психолог розказує інструкцію: « Хлопчики уявить що ви садівники а дівчатка маленькі насіння майбутніх квітів і зараз наші садівники посадять насіннячко у землю. А зараз завдання для вас мої садівники, що треба зробити щоб виросли ваші квітки»- діти повинні по черзі відповідати: « Максим! Що треба для цього» ( Максим відповідає « поливати»), ось тепер давайте полемо з лійки своє насіннячко ( діти беруть лійки та роблять рухи ніби поливають); « Дмитрик! Що ще потрібно зробити» ( Дмитро відповідає «Покопати землю»), ось тепер беріть лопатки та обкапуйте щоб квітка зростала швидше ( діти перуть лопатки роблять рухи ніби копають); « Богдан! А що ще ми не зробили для нашої майбутньої квіточки» ( Богдан відповідає «погріти сонцем»»), ось зараз погріємо щоб не змерзло насіннячко ( діти ставлять руки догори начебто гріють); а що ще не зробили щоб насіннячко швидше у квітку перетворилося, відповідь «Підпушити» ( хлопчики пальцями роблять дівчинкам легкий масаж на спині), далі дівчата кладуть паперові квіти собі на руки не встаючи, психолог «дивіться що з нашим насіннячком сталося ( відповідь хлопчиків: « воно стало потроху зростати), а щоб а щоб сонечко не спалило наші маленькі квіточки що зробимо, відповідь « Подув вітерець» ( хлопчики легенько дмухають на дівчинок). Психолог: «Дивіться щось не зовсім зростають квіточки наші чарівні, що найголовніше треба зробити ще нам з вами( відповідь усіх хлопчиків: « подарувати тепло, ласку та любов» ( хлопчики обіймають дівчат гладять їх), далі дівчата підіймаються з стільців та простягають руки з квіткою до гори під музику. Обговорення: що ми з вами робили зараз? ( діти: «саджали насіння щоб виросла квітка), що ми для цього робили? ( діти : саджали, поливали, копали, підпушували, гріли, дмухали вітерцем та дарували любов). Бачте як багато ми зробили щоб зросли такі гарні та чарівні квіточки з такого маленького насіння, ми турбувалися та ласкою, ніжністю та Любов’ю зростили їх. А щоб було якби ми би всього цього не робили( відповідь: з насіннячка не утворилася би квітка або зів’яла не виросла такою гарною.) Ось і ми з вами повинні друг за друга дуже турбуватися не сваритися любити кожного щоб вирости красивими здоровими та гарними діточками!
Вправа «Сонечко». Мета. Навчити розслаблятися за допомогою релаксації, відчувати позитивні емоції. Матеріали: релаксаційна музика, аплікаційне сонечко.
Вибірка: дошкільники, дорослі
Час: 5-7 хвилин.
Хід заняття.
Діти чи дорослі сидять на стільцях грає релаксаційна музика ведучий у цей час читає текст для уяви та роздає сонечка: « ось ви бачите перед собою чарівні сонечка, вони чарівні тому що зроблені маленькими ручками найгарніших діточок, вони дарують вам свою тепло та любов, будь ласка прикладіть до грудей ці сонечка та відчуйте це тепло яскраве, чарівне кожний промінчик гріє ваше серце, вам стає легко та спокійно від цього, ви починаєте усміхатися ви частіше і частіше, ці тепло та любов розливаються золотим цвітом по всьому вашому тілу. Ви починаєте дихати легко та спокійно. А зараз покладіть сонечко на долоні а одну долонь прикладіть до грудей та уявіть кожного разу коли ви цю дію зробите долонею у вас зразу з’являться ці почуття легкості, тепла, спокою, гармонії та любові.
О наказаниях и поощрениях детей дошкольного возраста
Воспитание ребенка складывается не только из положительных аспектов взаимоотношений (одобрение, похвала, поощрение), но и отрицательных (порицание, запрет, наказание). Наказания и поощрения являются своеобразными рычагами воспитательного процесса. Наказывать или не наказывать ребенка? Как наказывать? Как поощрять? Это вопросы, которые всегда волнуют родителей и педагогов.
Психологический смысл наказания состоит в том, чтобы ребенок понял, осознал, раскаялся, исправился и больше так не делал. И наказание, поскольку после него следует прощение провинившегося ребенка, способствует снятию напряжения, которое возникает в результате проступка. Наказывая ребенка, очень важно понимать, какие чувства он при этом испытывает. Если вспомнить свои детские проступки, наказания за них и те чувства, которые тогда испытывали, то в этих воспоминаниях может оказаться огромное разнообразие чувств и переживаний: вина, раскаяние, беспокойство, замешательство, обида, унижение и др. А ведь именно от того, какие чувства испытывает ребенок в момент наказания, зависит и эффективность этого воспитательного рычага. Именно чувства наказываемого ребенка могут дать нам ответ: достигло используемое нами наказание своей цели или нет. Чувства ребенка в момент наказания и после него служат индикатором эффективности наказания.
Психологический смысл поощрения состоит в том, чтобы ребенок закрепил хорошее поведение и в дальнейшем делал, поступал так же правильно и хорошо, как сейчас. Поощрение детей дошкольного возраста требует особого внимания родителей, поскольку завершение какого-то дела, достижение того, за что мы ребенка хотим поощрить, само по себе сопровождается положительными чувствами радости, гордости и т.п. Эти чувства возникают и без поощрения, они являются наградой за те усилия, которые приложил ребенок. Многочисленные психологические эксперименты, проведенные с детьми разного возраста, показали, что чем меньше вознаграждение, тем сильнее изменения. Как ни парадоксально это звучит, но при минимальном вознаграждении удовлетворенность от работы больше.
Например, очень часто родители попадают в собственную ловушку, когда начинают приносить каждый вечер ребенку в детский сад обязательный подарок-поощрение за то, что он был без мамы и без папы. Проходит немного времени, и вот уже ребенок, выбегая в раздевалку к родителям, первым делом интересуется тем, что ему принесли. Подарок вытеснил радость от встречи с родителями. Более того, отсутствие обязательного поощрения может вылиться в скандал на тему: «Ничего не принесли!»
Физические наказания остаются популярными у родителей, хотя они понимают вред этого воздействия на ребенка.
«Я по себе знаю, что, когда тебя бьют, никакого раскаяния и тем более осознания своего проступка не испытываешь, скорее наоборот, возрастает внутренняя агрессия и желание сделать что-нибудь плохое», - высказывание одного из родителей.
Физические наказания, несмотря на тот вред, который они приносят, весьма эффективны: «Выпорол – и ребенок на время как шелковый». Но вся беда, что только на время и только пока страх господствует над ребенком.
Крик родителей дети дошкольного возраста воспринимают как наказание, как словесное битье. Поэтому на вопрос «Как тебя наказывают?» можно услышать и такие ответы «Очень сильно на меня кричат», «Папа языком ругается», «Ругают, кричат словами», «Орут, плохими словами называют».
Не только крик, а даже неосторожно сказанное слово может сильно травмировать, ранить, оскорбить ребенка дошкольного возраста, надолго запомниться и вызвать в дальнейшем реакцию нежелательного поведения, причины которого могут быть не поняты взрослыми: «нечаянно» разбил любимую мамину вазу, заманил большую собаку (которой, в основном занимался отец), на балкон, запер и долго не впускал в дом, несмотря для громкий скулеж и лай, жестоко ущипнул сверстника за ухо в детском саду, неадекватно резко среагировал на обыкновенное замечание воспитательницы…
Поставить в угол, посадить на стул – эти формы наказания служат для временной изоляции нарушителя порядка и дисциплины, а главное – временное лишение внимания со стороны взрослых, При применении этих санкций к детям дошкольного возраста необходимо учитывать возраст ребенка: количество минут удаления ребенка соразмерно возрасту ребенка и если, например, ребенку 5 лет, то удаление должно быть не более чем на 5 минут.
Как наказания, так и поощрения не должны быть чрезмерны. Чрезвычайно важным является вопрос о соотношении наказаний и поощрений. Недостаточное использование положительного подкрепления может создать хронический дефицит поощрений. Один мальчик с горечью сказал о родителях: «Вообще редко хвалят, а если делаешь что-то хорошее, то не замечают».
Положительное подкрепление своей деятельности своей деятельности со стороны взрослых необходимо детям для полноценного развития личности. Ребенку нужно, чтобы взрослый не только заметил, но и обязательно похвалил его действия. Недостаток похвалы со стороны взрослых проявляется в том, что детям становится неинтересно с ними.
|
